Класифікація персональних комп'ютерів

     Окинувши поглядом сторіччя комп'ютерної історії, ми побачимо багато зовсім не схожих один на одного пристроїв: від величезних лампових комп'ютерів початку пятидесятих до крихітних "ноутбуків". Але усі вони носять назву "комп'ютер" і працюють по одній схемі - нехай і утілюється вона у кожному пристрої по-різному. І немає ніякого сумніву, що цій класичній схемі будуть відповідати і комп'ютери, створені через десять, двадцять і навіть сто років.

     Який саме пристрій можна назвати "комп'ютером", які саме елементи та блоки повинні входити до його складу? Вперше відповідь на це питання була сформульована американським вченим Джоном фон Нейманном у вигляді його знаменитої моделі. "Комп'ютер фон Нейманна" складається із чотирьох основних типів пристроїв.

1. Обчислювальний логічний пристрій - це процесор, а також додаткові мікросхеми, розташовані на спеціалізованих платах (процесори відео карти, звукової плати і т.д.).

2. Пристрій управління - цю функцію виконує процесор, а також набір мікросхем материнської плати (чіпсет).

3. Запам'ятовуючий пристрій - накопичувач для зберігання інформації в ПК. У першу чергу це жорсткий диск (вінчестер), а також накопичувачі CD-ROM та DVD.

4. Зовнішні пристрої (перiферія) - це принтер, сканер, дисплей та ін, словом - усі пристрої, необхідні для введення та виведення інформації.

     Пристрій, який задовільняв усім цим вимогам з'явився лише на початку 50-років (хоча "першим комп'ютером" у літературі називають "обчислювач" ENIAC, створений у 1946 році). Але історія обчислювальної техніки почалася задовго до створення ENIAC - ще у XVII столітті коли був створений пристрій "обчислювальні палички" - прообраз логарифмічної лінійки. З цього часу у світі змінилося усього шість поколінь обчислювальних пристроїв.

     Механічні пристрої. Пристрої цього типу були збудовані на основі механічних елементів - зубчатих коліс і валиків та призначались для виконання арифметичних операцій. Це "обчислювальні машини" Однера, Паскаля, Лейбніца та Беббіджа, комерційні арифмометри. Механічні "обчислювачі" зійшли із сцени лише у 40-х роках ХХ століття.

     Електромеханічні пристрої. У цих пристроях також були механічні пристрої, але помічником став електричний двигун. По цьому принципу був збудований "табулятор" американського інженера Германа Холлеріта, а також велика кількість його спадкоємців. Вони ефективно використовувались з початку до середини ХХ століття. Перші "комп'ютери" 30-40-х років були збудовані на основі електромеханічного реле.

     Електронні пристрої. У середині 40-х років електромеханічні реле були замінені електронними перемикачами (лампами) - і з цього часу бере відлік історія нового типу комп'ютерів, до якого належать і всі сучасні обчислювальні пристрої. У комп'ютерній історії прийнято виділяти чотири покоління електронних комп'ютерів, в залежності від типу обчислювального елементу, який використовується в них.

     Перше - 1943-1950, обчислювальний елемент - електронні лампи. Швидкодія - до декількох десятків тисяч операцій у секунду. "Великі" ЕОМ. Перші запам'ятовуючі пристрої - перфокарти, перфострічки.

     Друге - 1950-1964, обчислювальний елемент - транзистори. Швидкодія - до 1-2 млн. операцій у секунду. Міні-ЕОМ.

     Третє - 1964-1971, обчислювальний елемент - інтегральні схеми. Швидкодія - до 300млн. операцій у секунду. Мікро-ЕОМ, призначені для роботи з одним користувачем. Перші операційні системи.

     Четверте - 1971- … обчислювальний елемент -мікропроцесори. Швидкодія - мільярди операцій у секунду. Персональні ЕОМ (ПК). Готові прикладні програми, графічний інтерфейс, використання технології мультімедіа. Глобальні компютерні мережі.

     Перша ознака, за якою поділяються комп'ютери - платформа. Для комп'ютерів це теж саме, що раса у людському світі. Сьогодні на ринку представлено декілька основних платформ персональних комп'ютерів, кожна з яких відрізняється як за призначенням, так і за типом апаратних засобів та програм. Як правило, різні платформи комп'ютерів не сумісні між собою.

     Платформи сучасних комп'ютерів:

- APPLE;

- IBM;

- AMIGA.

     Платформа IBM - сумісних комп'ютерів включає величезний спектр різних комп'ютерів, від простих домашніх персоналок до складних серверів. З часу появи на світ ПК ( починаючи з 70-х років) у світі існує (й існувало) багато видів цих пристроїв. І хоча фірма IBM - створювач першого у світі справді масового персонального комп'ютера - втратила своє панування у цій області, зараз переважна більшість персональних та домашніх комп'ютерів відносяться до типу "IBM- сумісних".

     Головна заслуга IBM - у виробленні та затвердженні єдиного стандарта на основні частини комп'ютера - комплектуючі. До цього кожний виробник ПК створював власні унікальні комплектуючі - він ставав монополістом на збирання та обслуговування власних пристроїв. Але, в результаті ринок був перенасичений несумісними один з одним апаратами, для кожного з них треба було створювати власні програми.

     У період становлення ринку ПК пристрої кожного комп'ютера були особливо охоронною таємницею фірми-виробника. Заслуга фірми і є у тому, що вона посягнула на цей принцип. Головне нововведення, яке й привело до популярності комп'ютерів IBM РС, - принцип відкритої архітектури. IBM широко оповістила про всі особливості конструкції комп'ютера, заохочуючи при цьому виробництво сумісних з IBM РС комп'ютерів іншими фірмами. У результаті IBM швидко втратила лідерство, конкуренти виробляли клони дешевше оригінального IBM РС. Зараз все частіше говорять не про "IBM - сумісні комп'ютери", а про "платформу Intel", маючи на увазі при цьому сполучення апаратного забезпечення - процесорів фірми Intel та програм - операційної системи Windows.

Сучасний IBM - сумісний комп'ютер схожий на дитячий конструктор типу "зроби сам". Кожний пристрій, який входить до його складу, можна вільно поміняти на інший - того ж типу, але більш досконалий. Сьогодні немає жодної деталі, яку б не випускали одночасно чотири-пять фірм.

      І тому можливе:

- швидке збирання комп'ютера безпосередньо до вимог клієнта у будь-якій, навіть маленькій комп'ютерній фірмі;

- проста (у більшості випадків - силами самого користувача) модернізація.

     Фахівці з комп'ютерної історії віддають пріоритет у створенні ПК компанії Apple. Із середини 70-х років фірма представила декілька моделей ПК - починаючи з Apple 1 і закінчуючи сучасним iMac - і упевнено протистояла могутній корпорації IBM. У середині 80-х комп'ютери серії Macintosh стали найбільш популярними ПК у світі. На відміну від IBM, компанія завжди робила ставку на "закриту" архітектуру - комплектуючі та програми для цих комп'ютерів випускалися лише невеликою кількістю виробників. Із-за цього комп'ютери були дорожчі, але більш надійні та зручні. На цих комп'ютерах вперше з'явилося багато чого нового: графічний інтерфейс, миша, звукова підсистема, комп'ютерне відео та ін. Робота з графікою і нині є основною роботою, тому вони є незамінними у таких областях, як видавниче діло, підготовка та дизайн повно кольорових ілюстрацій, обробка відео та звука. Не зважаючи на значне падіння інтересу до Apple на початку 90-х, у кінці десятиріччя ці комп'ютери знову повернули колишню славу після виходу моделей з новим унікальним дизайном, розрахованим на домашнього користувача.

     Комп'ютер Amiga, створений однойменною компанією, у середині 80-х успішно конкурував з обома платформами-гігантами. Пік популярності був досягнутий у 1985 році, коли компанія Commodore (яка купила за рік до цього усі права на Amiga), представила знамениту модель Amiga 1000 - фактично перший мультимедійний комп'ютер, оснащений повно кольоровим дисплеєм та звуковою підсистемою. Комп'ютери Amiga з самого початку були розраховані на домашніх користувачів (ігри, яскраві, соковиті кольори), але для Amiga були випущено багато могутніх та цілком професійних пакетів (графічні та звукові редактори, інструменти програмування). До того ж Amiga мала великі можливості розширення - для цього використовувалися спеціальні плати-"прискорювачі" і тому моделі, випущені на початку 90-х років, з успіхом працюють і нині. На жаль, у середині минулого десятиріччя інтерес до Amiga різко знизився, ринок був захоплений РС-сумісними комп'ютерами. У 1995 році Amiga перестала існувати.

     В останні роки комп'ютери почали відрізнятися один від одного не тільки кольором або формою, а своєю суттю та змістом. І нині на світ з'являються все нові й нові види комп'ютерів.

     Настільний комп'ютер (Desktop) - самий популярний і розповсюджений сьогодні тип. Має системний блок, у якому зосереджені усі важливі пристрої комп'ютера (процесор, оперативна память, жорсткий диск і т.д.). До системного блоку підключаються додаткові, зовнішні пристрої - дисплей, сканер, принтер, модем та ін. Цей комп'ютер порівняно великий, недорогий і легко модернізується та має найбільші можливості серед усіх комп'ютерів. Домашні комп'ютери - універсали, які вміють робити все потрошку. Такий комп'ютер просто повинен якісно відтворювати звук, повноекранне відео, вміти працювати з трьохмірною графікою, і обовязково треба мати джойстики, трьохмірні окуляри та інші ігрові пристрої.

     Робочі станції - так називають комп'ютери, призначені для підприємств, фірм та інших організацій. Як правило, робоча станція призначена для виконання достатньо вузького кола задач. Таких, наприклад, як робота з текстом та електронними таблицями.

     "Настільне видавництво" - система, що досить дорого коштує, має великий дисплей, якісну професіональну відео карту, могутній лазерний принтер та сканер. Система ризначена для додрукованої підготовки "аркуш-них" видань, або для створення електронних засобів масової інформації (сторінок Internet, електронних енциклопедій і т.д.).

     Сервери - комп'ютери-розпорядники. Їх робота - контролювати локальну мережу підприємства або вузол Internet. Через сервери проходить великий обсяг інформації, тому їм необхідні могутній процесор, велика оперативна память та декілька об'ємних жорстких дисків. А якісна відео карта, звукова плата та дисплей у більшості випадків не потрібні.

     Ігрові приставки. Збудована приставка практично як звичайний ПК - має процесор, оперативну память, графічний та звуковий чіп, дисковод. Але замість дисплея використовується звичайний телевізор. Крім ігор можна послухати музику, подивитися фільм та вийти в Internet.

     Настільні міні-комп'ютери (LCD PC, slim-desk). Корпус LCD PC приблизно у чотири рази менше, ніж у звичайних домашніх ПК, але там розташовані всі необхідні пристрої. Дисплей - 15-дюймовий тонкий рідкокристалічний, який відповідає стандартному 17-дюймовому. Але, зменшення розмірів відповідно збільшує вартість і декілька обмежує заміну комплектуючих.

     Планшетні комп'ютери (TabletPC). Розміром цей комп'ютер із звичайну книгу, обчислювальна потужність трохи менша, ніж у звичайних комп'ютерів і навіть ноутбуків, але це справжній комп'ютер з досить великим спектром можливостей. І якщо вірити Біллу Гейтсу - ці комп'ютери скоро замінять книги, зошити, журнали та газети, записники та органайзери. А якщо об'єднати їх з мобільним телефоном, то вони перетворяться у Єдиний Цифровий Центр Зв'язку.

     Портативні комп'ютери. Перші "мобільні офіси", переносні комп'ютери, з'явилися майже одночасно з настільними комп'ютерами. Але "переносними" їх можна було назвати умовно, вага їх досягала десяти кілограмів і носили ці комп'ютери у спеціальних валізах та й називалися вони "лептопами" (laptop), тобто наколінними комп'ютерами.

     На початку 90-х з'явилися перші ноутбуки - відносно компактні, легкі (вага не більше 3-5 кілограмів) і могутні, але дуже дорогі. Спочатку вони коштували у 4-5 раз дорожче звичайних комп'ютерів, зараз у 2-3 рази. Від настільних комп'ютерів ноутбуки відрізняються не тільки розміром та ціною, але і функціональністю. Не секрет, що "середня" персоналка має пристрої більш могутні, ніж дорого коштовний ноутбук.

     Субноутбуки. Крихітна машинка може поміститися у дамський сумочці. А робити на ній можна майже все, що і на звичайних ноутбуках. Ще одна перевага - це невелика енергоємність. Вони працюють на вбудованих акумуляторах у двічі довше, ніж традиційні ноутбуки. Мініатюризація вимагає жертв - тому субноутбуки не мають додаткових дисководів, але їх можна підключити через порт. І хоча ці компютери у півтора-два рази менше звичайних ноутбуків, інші робочі характеристики (частота процесора, оперативна память), а також ціна є такими, як у звичайних ноутбуків. Одним із самих цікавих атрибутів "мінісубноутбука" є "активний" екран, який реагує на натиск спеціального пера.

     Кишенькові комп'ютери (PDA). Походження цих комп'ютерів йде не від комп'ютерів, а від калькуляторів. Будувалися вони по тій же елементній схемі, але поряд з цифровою клавіатурою виникає алфавітна, а трохи пізніше і рідкокристалічний екран, і ще пізніше "електронне перо", за допомогою якого вводився текст. Можливості КПК.

1. Читання електронних книг. В Internet доступні тисячі електронних книг, та ще й безкоштовно. КПК дає можливість за декілька секунд знайти потрібну інформацію в електронному видавництві (дякуючи системі пошуку та індексації), розташувати багато чисельні інтерактивні закладки, тобто робити те, що у світі "аркушного" видавництва неможливо зробити.

2. Органайзер та записник. Можна створити переносний банк даних, де будуть зберігатися не тільки телефони, але й повне досьє на кожну людину, з якою вам приходилося спілкуватися. Щоденник, органайзер із вбудованою системою повідомлення і навіть будильник - все це замінить КПК.

3. Комунікаційний центр. Практично всі нинішні КПК дозволяють підключитися до Internet - за допомогою вбудованого модема, або через мобільний телефон.

4. Електронний офіс. Можна переглядати документи будь-яких офісних форматів, а також можна і створювати документи в знайомих вам програмах, мобільних варіантах Word та Excel.

5. Електронна система навігації. Якщо вставити у слот КПК спеціальну плату GPS, можна буде працювати з "інтерактивними" картами великих міст і навіть цілих регіонів. За допомогою супутникового звязку кишеньковий комп'ютер у будь-який момент покаже ваше місцезнаходження на карті, а також порадить, як швидше добратися до потрібної вулиці або дому.

6. Мультімедіа-центр. Можна не тільки скласти електронний лист, але й послухати музику, подивитися кіно. Нещодавно з'явилися вбудовані радіоприймачі і навіть відеокамери.

7. Ігрова платформа. Можна грати в будь-які ігри, крім трьохмірних, і це поки що.